ОБЛОГА, ГИ,
Облога, ги, ж.
1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились. К. ЦН. 309.
2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. См. Ризи. Шух. I. 179.
3) мн. облоги. Оконная рама. Вх. Зн. 42.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 15.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОБЛОГОВИЙ, А, Е. →← ОБЛИШИТИСЯ, ШУСЯ, ШИШСЯ,